ШВИДЧЕ, ШВИДЧІЙ, ШВИДЧІШ, ШВИДКІШЕ,
Швидче, швидчій, швидчіш, швидкіше, нар. Срав. степень отъ швидко. Скорѣе. А нуте, нуте, йдіте швидче. Котл. Ен. II. 15. Наймичка прибігла до Зосі і просила її швидчій заглянути в кухню. Левиц. І. 413.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 489.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ШВИНДАТИ, ДАЮ, ЄШ, →← ШВИДКУВАТИ, КУ́Ю, ЄШ,